Легенева гіпертензія – захворювання, яке пов’язане з порушенням функції легеневих судин, унаслідок якого відбувається підвищення тиску в легеневій артерії та легеневого опору. Це загрозливий патологічний стан, зумовлений стійким підвищенням кров’яного тиску в легеневій артерії з поступовим закриттям просвіту середніх та дрібних судин легенів. Швидко прогресує та призводить до серцево-судинної недостатності, а при несвоєчасному виявленні навіть до смерті. Незважаючи на досягнення в фармакотерапії цієї недуги, смертність від легеневої гіпертензії залишається досить високою, а шляхів профілактики до сьогодні просто немає, до того ж специфічне лікування є дороговартісним.

Рання діагностика є проблематичною, оскільки ця патологія не має специфічних клінічних проявів та часто маскується симптомами основного захворювання, що призводить до прогресування судинно-легеневих ускладнень. Запідозрити легеневу гіпертензію у хворого має сімейний лікар.

Симптомами захворювання можуть бути:  

  • порушення частоти дихання, нестача повітря;
  • загальна слабкість і стомлюваність;
  • рефлекторний кашель та захриплість голосу;
  • набряки гомілок і стоп;
  • прискорене серцебиття.

Найчастіше для встановлення діагнозу легенева гіпертензія потрібно:

  • електрокардіограма та ехокардіограма;
  • КТ і рентген грудної клітки;
  • ангіопульмонографія;
  • МРТ;
  • катетеризація серця і легеневої артерії.

Також проводять біохімічний аналіз крові, визначають рівень гормонів щитоподібної залози, складають коагулограму, проводять тести на вірус імунодефіциту людини.  

Оскільки на початкових стадіях захворювання проходить практично безсимптомно, у більшості випадків гіпертензію легень діагностують уже на критичній стадії.  

Якщо не почати своєчасне лікування одразу після встановлення діагнозу, легенева гіпертензія може призвести не тільки до погіршення якості життя, втрати мобільності, а й до смерті пацієнта. Правильно підібрана терапія дає змогу за цілком доступною ціною позбутися симптомів хвороби, що дасть змогу вчитися, працювати, вести практично нормальне життя.